Інформаційна підтримка технології освіти

Анотація

Показано, що навчальний процес у ВНЗ являє собою доцільну послідовність педагогічних операцій, яка обумовлюється, спрямовується і підтримується супутнім інформаційним забезпеченням навчальних завдань. Інформаційні технології стаціонарного, заочного та дистанційного навчання лежать в основі побудови структури та змісту, як конкретних навчальних дисциплін, так і окремих спеціальностей. Проведений аналіз літератури з питань філософії та теорії навчання у ВНЗ показав, що підвищення якості освіти та розвиток його нових форм є стійкою тенденцією останнього часу. Якоюсь мірою це підтверджується появою відповідних структур на місцевому (відділи забезпечення якості освіти при університетах) та державному (національне агентство із забезпечення якості вищої освіти) рівнях. Ми стали свідками Болонської системи освіти з її відповідними плюсами і мінусами. У цей час ми стикаємося з новим викликом, пов'язаним зі зміною парадигми освіти. Суть нової парадигми освіти полягає в заміні підходу, заснованого на знаннях, так званим компетентнісним підходом. У статті запропоновано новий «технологічний» підхід до стратегії і тактики розвитку педагогічної системи вищої освіти (в рамках відомої тенденції «сталого розвитку»), згідно з яким введено такі нові поняття як педагогічна система, педагогічні операції та їх складові частини, що разом зумовлює методику побудови програм навчальних дисциплін і технологію викладання. Показано, що робоча навчальна програма академічної дисципліни є складною ієрархічною системою, елементи якої знаходяться на різних рівнях співпідпорядкованості (згідно з деревом цілей) і залежать від індивідуальної вихідної підготовки учнів. Причому, методика побудови ієрархічної навчальної дисципліни (курсу) зумовлює і спосіб її оцінки при контролі якості, як навчальної дисципліни (курсу), так і профілюючої кафедри, на якій ця дисципліна створена. Висвітлено особливості прийнятої останнім часом студенто-центрованої (студентоорієнтованої) технології освіти, відповідно до якої збільшена частка виборних навчальних дисциплін, а традиційні програми навчальних дисциплін приймають форму так званого силабуса. Показано взаємозв'язок науково-дослідної та навчально-просвітньої діяльності викладача, який має бути відображений у розробленій навчальній програмі курсу. Якість цієї програми та діяльність відповідної профілюючої кафедри запропоновано оцінювати за критеріями системності, проблемності та активності курсу.