Модель доступності Web-сайтів для людей с обмеженими можливостями

Автор(и)

  • Тищенко, Олександр Іванович Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-4309-3449
  • Оніщенко, Тетяна Вікторівна Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-0717-6191
  • Писаренко, Катерина Олександрівна Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0001-9573-9315

DOI:

https://doi.org/10.15276/hait.03.2019.4

Ключові слова:

стандарт, Web-сайт, доступність, Web-інтерфейс, порушення здоров’я

Анотація

На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, при якій замовник проявляє велику зацікавленість в забезпеченні доступності наповнення Web-сайту. Причиною цього є те, що забезпечення доступності дозволяє розширити цільову ау-диторію. Розширення аудиторії передбачається за рахунок забезпечення можливості взаємодії груп користувачів із об-меженими можливостями з Web-інтерфейсом. При цьому, якість зазначеної взаємодії напряму залежить від рівня досту-пності інтерфейсу Web-сайту. Перехід до Web-сайтів, що мають середній або навіть високий рівень доступності викону-ється шляхом реалізації рішень, більшість із яких чітко стандартизована. Однак, при обранні рішення для переведення інтерфейсу Web-сайту на новий рівень доступності, розробники мають вирішити наступну проблему: відсутність розу-міння різноманітних видів порушень здоров’я користувачів призводить до того, що в результаті розробки на ринок вихо-дить продукт, який все ще є недоступним для певних груп користувачів. В основному це стосується людей, які мають ког-нітивні проблеми. Для вирішення даної проблеми було запропоновано виконати побудову моделі доступності Web-інтерфейсу, яка враховує основні типи порушень здоров’я користувачів, а також відповідає основним рекомендація стан-дарту WCAG 2.0. На першому етапі була сформульована модель доступності, яка була названа класичною. Визначення компонент класичної моделі доступності виконувалось шляхом аналізу існуючих Web-сайтів. Для покращення рівня досту-пності була виконана розробка розширеної моделі доступності. Реалізація даної моделі дозволяє забезпечити не лише пок-ращення якості взаємодії користувача із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом, а і покращення сприйняття користувачем інформації, яка розміщена на Web-сайті. Апробація Web-сайту, реалізованого на основі розширеної моделі доступності, була виконана в Одеському національному політехнічному університеті. Для виконання експерименту була сформована група із тридцяти студентів. Люди із обмеженими можливостями складали більш ніж двадцять п’ять від-сотків від загальної кількості студентів. В результаті виконання експерименту було доведено, що реалізація розширеної моделі доступності дозволяє покращити кількісні показники наступних параметрів інтерфейсу Web-сайту: якість взаємо-дії користувачів з Web-інтерфейсом і якість сприйняття користувачами інформації, яка подається на Web-сайті. На ос-нові отриманих результатів було сформульовано висновок про покращення рівня доступності Web-інтерфейсу на двадця-ть відсотків.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Тищенко, Олександр Іванович, Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна

студент кафедри системного програмного забезпечення інституту комп’ютерних систем

Оніщенко, Тетяна Вікторівна, Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна

старший викладач кафедри системного програмного забезпечення інституту комп’ютерних систем

Писаренко, Катерина Олександрівна, Одеський національний політехнічний університет, пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Україна

кандидат технічних наук, старший викладач кафедри системного програмного забезпечення інституту комп’ютерних систем

Опубліковано

2019-06-03

Як цитувати

Tyshchenko, A. I. ., Onishchenko, T. V. ., & Pysarenko, K. A. . (2019). The Web-interface availability model for people with disabilities. Вісник сучасних інформаційних технологій, 2(3), 206-214. https://doi.org/10.15276/hait.03.2019.4