Модель доступності Web-сайтів для людей с обмеженими можливостями

Анотація

На сьогоднішній день ми маємо ситуацію, при якій замовник проявляє велику зацікавленість в забезпеченні доступності наповнення Web-сайту. Причиною цього є те, що забезпечення доступності дозволяє розширити цільову ау-диторію. Розширення аудиторії передбачається за рахунок забезпечення можливості взаємодії груп користувачів із об-меженими можливостями з Web-інтерфейсом. При цьому, якість зазначеної взаємодії напряму залежить від рівня досту-пності інтерфейсу Web-сайту. Перехід до Web-сайтів, що мають середній або навіть високий рівень доступності викону-ється шляхом реалізації рішень, більшість із яких чітко стандартизована. Однак, при обранні рішення для переведення інтерфейсу Web-сайту на новий рівень доступності, розробники мають вирішити наступну проблему: відсутність розу-міння різноманітних видів порушень здоров’я користувачів призводить до того, що в результаті розробки на ринок вихо-дить продукт, який все ще є недоступним для певних груп користувачів. В основному це стосується людей, які мають ког-нітивні проблеми. Для вирішення даної проблеми було запропоновано виконати побудову моделі доступності Web-інтерфейсу, яка враховує основні типи порушень здоров’я користувачів, а також відповідає основним рекомендація стан-дарту WCAG 2.0. На першому етапі була сформульована модель доступності, яка була названа класичною. Визначення компонент класичної моделі доступності виконувалось шляхом аналізу існуючих Web-сайтів. Для покращення рівня досту-пності була виконана розробка розширеної моделі доступності. Реалізація даної моделі дозволяє забезпечити не лише пок-ращення якості взаємодії користувача із обмеженими можливостями з Web-інтерфейсом, а і покращення сприйняття користувачем інформації, яка розміщена на Web-сайті. Апробація Web-сайту, реалізованого на основі розширеної моделі доступності, була виконана в Одеському національному політехнічному університеті. Для виконання експерименту була сформована група із тридцяти студентів. Люди із обмеженими можливостями складали більш ніж двадцять п’ять від-сотків від загальної кількості студентів. В результаті виконання експерименту було доведено, що реалізація розширеної моделі доступності дозволяє покращити кількісні показники наступних параметрів інтерфейсу Web-сайту: якість взаємо-дії користувачів з Web-інтерфейсом і якість сприйняття користувачами інформації, яка подається на Web-сайті. На ос-нові отриманих результатів було сформульовано висновок про покращення рівня доступності Web-інтерфейсу на двадця-ть відсотків.