Планування потоку завдань в умовах мінорних змін в процесі створення програмного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.15276/hait.06.2023.19Ключові слова:
програмне забезпечення, керування проектом, планування завдань, черга завдань, пріоритети завдань, зміна пріоритетів завдань, мікрозміни проектаАнотація
У сучасних методиках управління проектами недостатньо уваги приділяється процесу оперативного реагування на мінорні зміни під час виконання завдань, які вимагають коригування пріоритетів поточних завдань. Існуючі підходи недостатньо деталізовані для фундаментальної переоцінки пріоритетів в умовах суттєвого впливу таких змін на виконання проекту. Наявні матеріали та підходи не надають готових рішень. У цій статті пропонується модель планування завдань під час виконання проекту. Модель включає наступні ключові елементи: Виконавець, Набір Завдань, Прогрес Виконання Завдань та Обчислення Індикаторів Якості Виконання Завдань. Елемент Виконавця містить інформацію для ідентифікації розробника та розподілу його робочого часу. Передбачається, що в особливих умовах частину неробочого часу можна запланувати для виконання завдань. Елемент Набору Завдань представляє заплановані часові характеристики та пріоритет кожного завдання. Елемент Прогресу Виконання Завдань містить інформацію про фактичні дати, години та тривалість сегментів, під час яких виконувалася завдання. Розрахунки індикаторів якості виконання завдань дозволяють отримати оперативну інформацію про хід конкретних проектів та оцінювати ефективність управління процесами. Розроблено основні алгоритми управління послідовностями завдань. Алгоритм «Додавання нового завдання» реалізує чергу завдань на основі пріоритету та дат початку та закінчення. Алгоритм «Зміна пріоритету завдання» передбачає можливе перепозиціонування завдання, а також випадки перенесення завдання на іншого виконавця чи перепланування завдань під час неробочих годин. Крім того, розроблено алгоритми для сповіщення про критичні зміни планування для залежних завдань («Сповіщення про критичні зміни планування для залежних завдань») та критичного зниження пріоритету для залежних завдань («Сповіщення про критичне зниження пріоритету для залежних завдань»). Запропонована модель та алгоритми дозволяють враховувати мікрозміни в проекті та реагувати на їх виникнення. Підтвердження результатів дослідження на реальному проекті продемонструвало ефективність запропонованої моделі та алгоритмів, водночас виявивши певний ряд відкритих питань, які потребують подальшого вивчення. Майбутні напрямки досліджень включають класифікацію сценаріїв мікрозмін, аналіз можливих сценаріїв призупинення виконання поточних завдань та розробку сценаріїв та алгоритмів для вибору виконавців.