Комп'ютерне моделювання електромеханічної системи двошвидкісного ліфта
DOI:
https://doi.org/10.15276/hait.05.2022.11Ключові слова:
комп’ютерне моделювання, діагностика, автоматизовані системи керування, двошвидкісний ліфт, метод ідентифікації, точність позиціюванняАнотація
Сьогодні ліфтове виробництво в Україні потребує інноваційних рішень та змін, бо більшість обладнання, що знаходиться в експлуатації, побудовано та змонтовано ще у 70-80-х роках минулого століття. Зважаючи на високу ціну нових лебідок, що керуються частотними перетворювачами та складність обслуговування, альтернативним варіантом залишається пошук модернізації та вдосконалення існуючих ліфтових лебідок. Не менш важливим етапом експлуатації є діагностика. Своєчасне виявлення пошкоджень та прогнозування майбутніх відмов дозволяють забезпечити якісну роботу протягом усього терміну експлуатації, а також зменшити витрати бюджетних коштів на складні ремонти. Комп’ютерне моделювання у сучасному світі відіграє важливу роль як під час проєктування нового ліфта, так і протягом експлуатації. Завдяки досить простим та зрозумілим програмам є можливість відтворити не тільки стандартні режиму роботи механізмів, а й виконати розрахунки майбутніх можливих несправностей. Використання візуалізації полегшує сприйняття інформації для операторів, інженерів та інших користувачів, причетних до цього. У роботі представлено комп’ютерна модель двошвидкісного ліфта з асинхронним двигуном та редукторною лебідкою. Для досліджень використано програмне забезпечення Matlab / Simulink, яке є інтуїтивним у використанні та, у повному сенсі цього слова, інформативним. Побудована модель ліфта має зворотній зв’язок по розрахованому завантаженню кабіни. Останнє визначається з перехідних процесів під час пуску двигуна та впливає на точність позиціювання при зупинці. Знайдено залежності впливу ступеня завантаження кабіни на точність позиціювання. На другому етапі додано параметр напруги живлення мережі. Зміна цього параметра в межах ±10 % вплинула на попередні розрахунки ступеня завантаження та погіршило точність майже втричі. При цьому більшість показників (75 %) відповідають вимогам міжнародних стандартів EN 81-20: 2014 з похибкою позиціювання у діапазоні ±10 мм. У подальших дослідженнях планується використання отриманих результатів для зменшення чутливості алгоритму розрахунку ступеня завантаження кабіни до зміни напруги живлення та забезпечення необхідної точності позиціювання у всьому діапазоні навантаження кабіни при зміні напруги живлення ±10 %.