Розвиток компонентів комп’ютерних систем в критичних застосуваннях: проблеми, їх джерела та рішення
DOI:
https://doi.org/10.15276/hait.04.2020.4Ключові слова:
комп’ютерна система, критичне застосування, розпаралелювання обчислень, наближені дані, функціональна безпека, відмовостійкість, контролепридатність, ресурсний підхід, проблема прихованих несправностей, матрична структура, версійна надмірність, сильно пов'язані версіїАнотація
Стаття присвячена аналізу проблем розвитку комп'ютерних систем в домені критичних додатків. Виділено основні тренди цього розвитку, які полягають в підвищених запитах до продуктивності на основі розпаралелювання обчислень, до обробки наближених даних і забезпечення функціональної безпеки відповідно до необхідності структурування під паралелізм і наближеність природного світу, а також до підвищення відповідальності щодо прийнятих рішень. Проведено аналіз проблем, що виникають при реалізації існуючих рішень. Відзначено відставання теорій, обмежених моделлю точних даних, від практики в обробці наближених даних для сучасних систем, які отримують вихідні дані від датчиків, включаючи системи критичного застосування. Розкрито проблеми матричних структур, які лежать в основі проектування сучасних комп'ютерних систем і демонструють низьку ефективність у продуктивності та енергоспоживанні, а також у забезпеченні функціональної безпеки, важливої для критичних додатків. Відзначено застосування відмовостійких рішень як основи функціональної безпеки і недовіру до цих рішень, яке проявляється в практиці використання небезпечних імітаційних режимів. Вони відтворюють аварійні умови для підвищення контролепридатності у вирішенні проблеми прихованих несправностей, оскільки відмовостійке рішення не стає відмовобезпечним при дефіциті контролепридатності. Дан аналіз джерел розглянутих проблем і можливостей їх вирішення з позиції ресурсного підходу, який ідентифікує проблему прихованих несправностей як проблему зростання з відставанням компонентів від розвитку системи. Показана роль матричних структур у відставанні компонентів і необхідність вирішення проблеми шляхом розвитку версійної надмірності для цих структур. Запропоновано метод введення версійної надмірності в матричну структуру на основі сильно пов'язаних версій для вирішення проблем відмовостійкості та контролепридатності в комплексі. Ефективність методу оцінена на прикладі матричного помножувача з використанням його програмної моделі.