Моделювання зон ризику від автозаправних станцій із застосуванням геоінформаційних технологій
DOI:
https://doi.org/10.15276/hait.01.2021.8Ключові слова:
геоінформаційні системи ГІС, візуалізація даних, ризик, АЗС, геопросторові даніАнотація
У роботі розглядаються питання техногенної безпеки міста-мільйонера України Одеси на прикладі аналізу надзвичайної ситуації, що може виникнути на автозаправних станціях (АЗС) міста. Пожежна безпека мережі АЗС стає дуже актуальною в умовах ущільнення міської забудови та транспортних потоків, значного збільшення кількості автомобілів, а також при проектуванні нових потенційно небезпечних обʼєктів (ПНО) у межах міської забудови. Для вирішення задачі аналізу зон ризику від АЗС була створена концептуальна цифрова модель АЗС, проведено чисельне моделювання сценарію розвитку несприятливої ситуації на АЗС за затвердженою державною методикою (вибух паро-повітряної суміші палива із утворенням ударної хвилі), а також за допомогою геоінформаційної системи QGIS отримані зони були візуалізовані на карті міста Одеси. Цифрову модель АЗС створено з урахуванням вимог до представлення атрибутивних та просторових даних відповідної ГІС. Складовими розробленої концептуальної моделі є: універсальний цифровий ідентифікатор, просторові дані у вигляді типу та координат об’єкта, атрибутивні дані, які складаються із статичних та динамічних ознак, а також чисельні моделі розвитку надзвичайної ситуації. При візуалізації засобами ГІС отриманих розрахункових даних використовувались плагіни OSM Place Search, QuickOSM, Multi Ring Buffer, а також дані відкритого серверу OpenStreetMap. Представлені результати моделювання і візуалізації свідчать про те, що при реалізації найбільш несприятливих сценаріїв розвитку характер аварій на АЗС може вийти за рамки локального і перейти на межі селітебної зони, а також на близькорозташовані промислові обʼєкти та АЗС, що може у свою чергу викликати несприятливі ситуації на них за ефектом "доміно". Крім того результати аналізу отриманих неоднорідних даних моделювання та візуалізації для визначення техногенного ризику свідчить про можливість застосування досліджених принципів і для інших ПНО, а також дозволяє представляти дані у наочній і доступній формі для осіб, що приймають рішення.