Моделювання засобів підвищення енергоефективності водовідливних комплексів залізорудних шахт
DOI:
https://doi.org/10.15276/hait.05.2022.4Ключові слова:
моделювання, енергоефективність, залізорудна шахта, водовідливні комплексиАнотація
Факт природної присутності вод в гірничих підземних виробках створює значні складнощі в процес видобутку корисних копалин шахтним способом і потребує постійного водовідведення – відкачування цих вод на денну поверхню в спеціальні водосховища. Для цього використовуються так звані головні водовідливні комплекси. Процес водовідведення шахтних вод є енергозатратним. Тому необхідність зменшення енергоємності головні водовідливні комплекси виглядає задачею актуальною и поки що невирішеною. Для системоутворюючого кінцевого рішення цієї задачі потрібно перш за все оцінити відомі, засоби підвищення енергоефективності комплексів відведення підземних вод згідно рівнів досяжності їх ефективності. Це необхідно для процесу подальшої форматизації наукового пошуку варіантів з достатнім рівнем ефективності. Ефективним і доступним заходом з отримання превентивних і близьких до реальних результатів, є моделювання процесів відкачування вод, включаючи електроенергетичні процеси в цих технологічно складних видах споживачів електричної енергії. Безумовно, що рівень адекватності отриманих результатів моделювання буде залежати від відповідності величин вхідних параметрів моделі до їх реальним значенням. Маючи таку модель електроенергетичної системи, як комплекс відведення підземних вод на денну поверхню, та використовуючи ії як опорний варіант для моделювання, можливо отримати необхідні результати як для розробки заходів енергоефективного керування привідними електромеханічними комплексами, так і для розбудови ефективної структури усього водовідливного комплексу. Саме в такому ракурсі і побудована методологія досліджень, хід їх виконання і аналіз отриманих результатів. Моделювання рівнів ефективності використання деяких сучасних тенденцій удосконалення роботи водовідвідних комплексів залізорудного підземного виробництва дозволило ранжувати їх за рівнями реалізації, починаючи з застосування регульованих електроприводів та закінчуючи оптимізацією режимів їх роботи.